Таблетки атенолол астрафарм от чего. Атенолол-астрафарм инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ

Склад

діюча речовина: atenolol;

1 таблетка містить атенололу 50 мг або 100 мг;

допоміжні речовини:

для таблеток 50 мг - лактоза, моногідрат; магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний;

для таблеток 100 мг - лактоза, моногідрат; магнію стеарат, крохмаль картопляний.

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Селективні блокатори β- адренорецепторів. Код АТС С07А В03.

Клінічні характеристики

Показання

– Лікування артеріальної гіпертензії;

– лікування і профілактика нападів стенокардії (хронічна стабільна і нестабільна стенокардія, особливо у разі поєднання з тахікардією та артеріальною гіпертензією);

– порушення серцевого ритму (аритмія, синусова тахікардія, профілактика надшлуночкової тахікардії, пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія, мерехтіння та тріпотіння передсердь; вентрикулярні (шлуночкові аритмії), у тому числі спричинені підвищеним фізичним навантаженням, прийомом симпатоміметичних засобів; профілактика шлуночкової тахікардії і мерехтіння шлуночків;

– інфаркт міокарда (лікування і профілактика для зниження летальності і зменшення ризику повторного інфаркту).

Протипоказання

– Гостра серцева недостатність;

– кардіогенний шок;

– атріовентрикулярна блокада ІІ і ІІІ ступенів;

– синдром слабкості синусового вузла;

– синоатріальна блокада;

– синусова брадикардія (частота серцевих скорочень менше 45 за хвилину);

– артеріальна гіпотензія (систолічний тиск менше 90 мм. рт. ст.);

– бронхіальна астма;

– метаболічний ацидоз;

– пізні стадії порушення периферичного кровообігу;

– одночасний прийом інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО-В);

– підвищена чутливість до атенололу або до інших β-адреноблокаторів;

– нелікована феохромоцитома;

– ниркова недостатність;

– підвищена чутливість до інших компонентів препарату;

– дитячий вік.

Спосіб застосування та дози

Таблетки ковтають, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю рідини, перед прийомом їжі, бажано в один і той же час.

Дози препарату і тривалість лікування лікар встановлює індивідуально залежно від отриманого терапевтичного ефекту.

Інфаркт міокарда: після внутрішньовенного введення, через 12 годин після ін’єкції призначають 50 мг перорально і 100 мг ще через 12 годин.

Хронічна стабільна і нестабільна стенокардія: зазвичай призначають по 100 мг атенололу 1 раз на добу або 50 мг, які приймають за 2 рази.

Артеріальна гіпертензія: лікування, як правило, розпочинають із застосування 100 мг Атенололу- Астрафарм 1 раз на добу. Деяким пацієнтам достатньо 50 мг на добу. Ефект спостерігається через 2 тижні. У разі неефективності застосовують атенолол разом із діуретиками.

Суправентрикулярні (надшлуночкові) і вентрикулярні (шлуночкові) аритмії: Атенолол-Астрафарм призначають 1-2 рази на добу по 50-100 мг.

Максимальна добова доза – 200 мг.

У хворих зі значним порушенням функції нирок дози Атенололу-Астрафарм залежать від рівня кліренсу креатиніну (КК): при КК 10-30 мл/хв дози знижують у 2 рази (по 50 мг на день або через день), а при КК менше 10 мл/хв дози знижують у 4 рази порівняно зі звичайними.

Хворим, які перебувають на гемодіалізі, слід застосовувати 50 мг препарату після кожного діалізу. Це необхідно робити в умовах стаціонару, оскільки може відбутися помітне зниження артеріального тиску.

Побічні реакції

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення атріовентрикулярної провідності (аж до зупинки серця) і прояви симптомів серцевої недостатності, відчуття холоду і парестезії у кінцівках. В окремих випадках у хворих зі стенокардією не можна виключити посилення нападів.

З боку нервової системи: запаморочення, відчуття втомлюваності, головний біль, порушення сну, нічні жахи, депресивні розлади, галюцинації, психози, безсоння або сонливість, сплутаність свідомості.

З боку травного тракту: диспепсія, діарея, нудота, запор, гепатотоксичність, сухість у роті, порушення рівня трансаміназ, внутрішньопечінковий холестаз.

З боку ендокринної системи: можливий розвиток гіпоглікемічного стану, особливо у хворих на цукровий діабет на тлі гіпоглікемічної терапії.

З боку імунної системи: свербіж, почервоніння шкіри, екзантема, фотосенсибілізація, реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк), шкірні висипання (загострення псоріазу), уртикарні висипання, підвищення рівня антинуклеарних антитіл.

З боку сечовидільної системи: в окремих випадках спостерігалися випадки порушення лібідо і потенції, гінекомастія, імпотенція, утруднене сечовипускання.

З боку дихальної системи: у хворих зі схильністю можливі прояви бронхіальної обструкції, бронхоспазм.

З боку крові та лімфатичної системи: пурпура, тромбоцитопенія.

Інші: кон’юнктивіт або зменшення секреції слізних залоз, підвищене потовиділення, порушення зору, м’язова слабкість, відчуття сухості в очах, алопеція, псоріазоподібні шкірні реакції.

Передозування

Симптоми: клінічна картина залежить від ступеня інтоксикації і проявляється в основному порушенням з боку кардіоваскулярної та центральної нервової систем.

Передозування може призвести до артеріальної гіпотензії, брадикардії, серцевої недостатності та кардіогенного шоку. У тяжких випадках спостерігаються порушення дихання, бронхоспазм, блювання, порушення свідомості; вкрай рідко – генералізовані судомні напади.

Лікування: у разі передозування або при стані, коли є загроза зниження частоти серцевих скорочень та/або артеріального тиску, лікування атенололом припиняють. У відділеннях інтенсивної терапії слід проводити ретельний нагляд за життєвими параметрами і при необхідності їх коригувати.

При необхідності призначають:

– атропін (0,5-2 мг внутрішньовенно у вигляді болюсу);

– глюкагон: початкова доза 1-10 мг внутрішньовенно (струминно), надалі – 2-2,5 мг/год у вигляді тривалої інфузії;

– симпатоміметики залежно від маси тіла і ефекту (допамін, добутамін, ізопреналін, оксипреналін або адреналін).

Якщо спостерігається рефрактерність до терапії брадикардії, можлива тимчасова електрокардіостимуляція.

При бронхоспазмі призначають β 2 -симпатоміметики у вигляді аерозолю (при недостатності ефекту також внутрішньовенно) або амінофілін внутрішньовенно.

При генералізованих судомах призначають повільне внутрішньовенне введення діазепаму.

Видаляється шляхом гемодіалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Атенолол проникає крізь плацентарний бар′єр.

У період вагітності (особливо у І триместр) препарат Атенолол-Астрафарм застосовують тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, оскільки досі відсутній достатній досвід його застосування вагітним, особливо на ранніх стадіях. Якщо жінки приймали атенолол, то у зв′язку з можливістю виникнення у дитини брадикардії, гіпоглікемії та пригнічення дихання лікування слід припинити не менш як за 24-48 годин до пологів. Якщо це неможливо, то немовля має перебувати під ретельним наглядом протягом 24-48 годин після пологів.

Атенолол проникає у грудне молоко, тому під час лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Діти

Не застосовують.

Особливості застосування

При лікуванні атенололом не слід застосовувати внутрішньовенно такі блокатори кальцієвих каналів як верапаміл та дилтіазем або інші протиаритмічні засоби (наприклад, дизопірамід).

Виняток становлять хворі, які перебувають на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії.

У всіх зазначених випадках лікар має ретельно зважити співвідношення користь/ризик, призначаючи препарат Атенолол-Астрафарм.

Якщо у хворих при лікуванні іншими β-блокаторами спостерігалося виникнення тромбоцитопенічної або нетромбоцитопенічної пурпури, необхідно мати на увазі можливість виникнення цього побічного ефекту і при лікуванні аенололом.

Слід пам′ятати, що під час прийому атенололу у вкрай рідкісних випадках можлива маніфестація латентного цукрового діабету або погіршення стану хворих на цукровий діабет. Іноді спостерігаються порушення ліпідного обміну: при рівні загального холестерину, що залишається у нормі, зменшується рівень ліпопротеїдів високої щільності та підвищується рівень тригліцеридів у плазмі крові.

Не можна змінювати дозування або припиняти лікування атенололом без консультації лікаря. При раптовій відміні препарату можливий розвиток синдрому відміни. Тому відміна препарату та зниження дози мають відбуватися повільно та поступово.

З особливою обережністю і тільки під суворим лікарським наглядом необхідно призначати Атенолол-Астрафарм:

– при атріовентрикулярній блокаді І ступеня;

– при цукровому діабеті з коливанням рівня цукру у крові (у зв′язку з можливістю виникнення тяжкого гіпоглікемічного стану;

– у випадку тривалого голодування та важких фізичних навантажень (можливе виникнення тяжких гіпоглікемічних станів);

– при феохромоцитомі (без α 1 -адренорецепторів);

– при порушеннях функції печінки та/або нирок (при призначенні атенололу цій категорії хворих потрібен постійний контроль за динамікою функціонального стану печінки та/або нирок);

– при наявному псоріазі або псоріазі в особистому або сімейному анамнезі;

– хворим із порушенням периферичного кровообігу, включаючи синдром Рейно;

– хворим, які знаходяться на десенсибілізуючій терапії або з тяжкими алергічними реакціями в анамнезі.

При тиреотоксикозі атенолол може замаскувати клінічні ознаки гіпертиреозу.

Атенолол-Астрафарм слід з обережністю призначати хворим на міастенію.

У разі необхідності проведення хірургічних втручань терапію препаратом Атенолол-Астрафарм рекомендується припинити за 24 години до хірургічного втручання або підібрати анестезуючий засіб з мінімальною негативною інотропною дією.

При тиреотоксикозі атенолол може замаскувати симптоми гіпоглікемії, зокрема тахікардії.

Для пацієнтів літнього віку лікування рекомендують розпочинати зі зменшених доз (дозу можна збільшити під контролем артеріального тиску і частоти серцевих скорочень). У разі виявлення у таких пацієнтів вираженої брадикардії, артеріальної гіпотензії, порушення ритму, провідності або інших ускладнень необхідно зменшити дозу атенололу або відмінити його.

Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

На початку лікування, при підвищенні дозування та розвитку побічних реакцій може зменшуватися швидкість реакції, тому слід утримуватися від керування автотранспортними засобами та роботи з точними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному застосуванні атенололу та:

– протидіабетичних засобів для перорального застосування, таких як інсулін, можливе посилення або пролонгування їхньої дії. При цьому симптоми гіпоглікемії (особливо тахікардія та тремор) можуть маскуватися або зникати. У зв′язку з цим необхідно здійснювати регулярний контроль цукру в крові;

– трициклічних антидепресантів, барбітуратів, фенотіазидів, нітрогліцерину, діуретиків, вазодилататорів та інших антигіпертензивних засобів (наприклад, празозину ) можливе посилення гіпотензивного ефекту;

– блокаторів кальцієвих каналів (типу ніфедипін ), крім посилення гіпотензивного ефекту, може розвинутися серцева недостатність;

– блокаторів кальцієвих каналів з негативним інотропним ефектом (типу верапаміл, дилтіазем ) можливе посилення їхньої дії, особливо у пацієнтів з порушеннями вентрикулярної функції та/або атріовентрикулярної провідності, що підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, брадикардії. У разі необхідності внутрішньовенного введення верапамілу це слід робити не менш ніж через 48 годин після відміни атенололу;

– серцевих глікозидів, резерпіну, α-метилдопи, гуанфацину та клонідину може виникнути значне уповільнення частоти серцевих скорочень;

– індометацину може знижуватися антигіпертензивний вплив атенололу;

– наркотичних засобів та антисептиків посилюється антигіпертензивний ефект. При цьому проявляється адитивна, негативна ізотропна дія обох засобів;

– периферичних міорелаксантів (наприклад, суксаметоній, тубокурарин ) може виникнути посилення нервово-м′язової блокади, тому перед операцією, що супроводжується наркозом, анестезіолога слід проінформувати про те, що хворий приймає препарат Атенолол-Астрафарм;

– еуфіліну і теофіліну можливе взаємне пригнічення терапевтичних ефектів;

– лідокаїну можливе зменшення його виведення і підвищення ризику токсичної дії лідокаїну;

– симпатоміметичних засобів , наприклад, адреналіну , може сприяти зниженню дії

β-адреноблокаторів.

У хворих, які приймають одночасно Атенолол-Астрафарм і клонідин , останній можна відмінити тільки через кілька днів після припинення лікування препаратом.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Кардіоселективний блокатор β-адренорецепторів. Має антиангінальний, антигіпертензивний та антиаритмічний ефекти. Не має внутрішньої симпатоміметичної і мембраностабілізуючої активності. Зменшує автоматизм синусового вузла, уповільнює атріовентрикулярну провідність, знижує скоротливість міокарда та його потребу у кисні. Має негативну хроно-, дромо-, батмо- та ізотропну дії.

Фармакокінетика.

Всмоктування: після прийому внутрішньо у травному тракті всмоктується 50-60 % атенололу. Максимальна концентрація у плазмі крові (2 мкг/мл) спостерігається через 2-4 години. Період напіввиведення становить 6-7 годин.

Розподіл: менше 5 % атенололу зв′язується з білками крові. Атенолол – гідрофільний засіб, погано проникає крізь гематоенцефалічний і плацентарний бар′єр та проникає у грудне молоко.

Метаболізм: атенолол незначною мірою (менше 10 %) метаболізується у печінці.

Виведення: більша частина атенололу (85 %) виводиться з сечею у незмінному стані.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках: період напіввиведення у хворих із нирковою недостатністю може бути тривалішим. Видаляється при гемодіалізі.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки білого або майже білого кольору, круглої форми з двоопуклою поверхнею і рискою з одного боку.

Термін придатності

Умови зберігання

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери у коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ «АСТРАФАРМ».

Місцезнаходження

Україна, 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 6.

" data-html="true"> МКБ I10

© Компендиум 2009

Цены на АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ в городах Украины

Винница 15.86 грн./уп.

АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ ..... 9.02 грн./уп.
«РЕЦЕПТИКА » Винница, ул. Киевская, 47, тел.: +380676221540

Днепр 14.86 грн./уп.

АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ табл. 100 мг блистер № 20, Астрафарм ..... 9.24 грн./уп.
«РЕЦЕПТИКА » Днепр, ул. Рабочая, 154

Житомир 15.79 грн./уп.

АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ табл. 100 мг блистер № 20, Астрафарм ..... 10.9 грн./уп.
«БАЖАЕМО ЗДОРОВЬЯ » Житомир, ул. Шевченко Тараса, 12

Запорожье 14.31 грн./уп.

АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ табл. 100 мг блистер № 20, Астрафарм ..... 8.9 грн./уп.
«РЕЦЕПТИКА » Запорожье, ул. Авраменко, 13, тел.: +380675233077

Ивано-Франковск 15.36 грн./уп.

АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ табл. 100 мг блистер № 20, Астрафарм ..... 12.31 грн./уп.
«ПОДОРОЖНИК » Ивано-Франковск, ул. Независимости, 47/2, тел.: +380672406350

Киев 15.89 грн./уп.

АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ табл. 100 мг блистер № 20, Астрафарм ..... 11.86 грн./уп.
«РЕЦЕПТИКА » Киев, ул. Приозерная, 2, тел.: +380675233077

Кропивницкий 14.9 грн./уп.

АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ табл. 100 мг блистер № 20, Астрафарм ..... 11.73 грн./уп.
«РЕЦЕПТИКА » Кировоград, ул. Тельнова Евгения, 1Ж, тел.: +380675233077

Луцк 14.67 грн./уп.

АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ табл. 100 мг блистер № 20, Астрафарм ..... 11.45 грн./уп.
«ВОЛЫНЬФАРМ » Луцк, ул. Кравчука, 17, тел.: +380332789001

Львов 15.34 грн./уп.

АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ табл. 100 мг блистер № 20, Астрафарм ..... 11.12 грн./уп.
«D.S. » Львов, ул. Городоцкая, 218, тел.: +380800302060

Николаев 15.09 грн./уп.

АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ табл. 100 мг блистер № 20, Астрафарм ..... 12.05 грн./уп.
«FARMACIA » Николаев, ул. Лазурная, 17, тел.: +380512532018

Одесса 16.23 грн./уп.

АТЕНОЛОЛ-АСТРАФАРМ табл. 100 мг блистер № 20, Астрафарм ..... 12.98 грн./уп.
«РЕЦЕПТИКА » Лиманка, ж/м Радужный, 15/2

Атенолол-Астрафарм

Атенолол-Астрафарм (Atenolol-Astrapharm)

международное и химическое название: atenolol;

(4-(2-окси-3-изопропиламинопрокси)фенилацетамид);

основные физико-химические свойства : таблетки белого цвета, с плоско цилиндрической формы, край поверхностей скошенные, с одной стороны – риска.

Состав 1 таблетка содержит атенолола 50 мг;

другие составляющие: лактоза, крахмал кукурузный, магния стеарат.

Состав 1 таблетка содержит атенолола 100 мг;

другие составляющие: лактоза, крахмал картофельный, магния стеарат.

Форма выпуска лекарства. Таблетки.

Фармакотерапевтическая группа. Селективные блокаторы бета-адренорецепторов. Код АТС С07А В03.

Действие лекарства . Фармакодинамика . Препарат Атенолол-Астрафарм является селективным блокатором β1-адренергических рецепторов длительного действия без внутренней симпатомиметической и мембраностабилизирующей активности. Имеет антиангинальное, антигипертензивную и антиаритмическое действия. Как в состоянии покоя, так и при напряжении снижает частоту сердечных сокращений, ударный объем сердца, систолическое и диастолический артериальное давление, а также потребность миокарда в кислороде. Препарат снижает автоматизм синусового узла, замедляет атриовентрикулярную проводимость, уменьшает возбудимость и сокращаемость миокарда. При применении в средних терапевтических дозах производит менее выраженное действие на гладкие мышцы бронхов и периферических артерии в сравнении с неселективными β-адреноблокаторами.

Фармакокинетика . Препарат Атенолол-Астрафарм всасывается из пищеварительного тракта на 50 –60 %. Максимальная концентрация препарата в плазме крови достигается через 2 – 4 часа после приема внутрь и достигнут эффект сохраняется в течение 24 часов. В незначительном количестве связывается с белками плазмы. Препарат Атенолол-Астрафарм – гидрофильный препарат, плохо проникает через гематоэнцефалический барьер, проникает через плацентарный барьер и поступает в грудное молоко. Менее 10 % метаболизируется в печени. Большая часть препарата (85 %) выводится с мочой в неизменном виде. Период полувыведения препарата – 6–7 часов, у больных на почечную недостаточность может быть более долговременным.

Показания к применению . Артериальная гипертензия, ишемическая болезнь сердца (предотвращения приступам стенокардии), вторичная профилактика инфаркта миокарда и мгновенной коронарной смерти, гипертрофический идиопатический субаортальный стеноз, нарушение сердечного ритма (наджелудочная тахикардия, мерцания и трепетания предсердий, наджелудочковые и желудочковые экстрасистолы).

Способ использования и дозы. Таблетки принимают внутрь до еды не разжевывая. При артериальной гипертензии лечения начинают с дозы 25–50 мг 1 раз в сутки. Стабильный гипотензивный эффект достигается за 1–2 недели приема препарата. При недостаточный выраженности гипотензивного действия дозу повышают до 100 мг на один прием. Последующее увеличение дозы не рекомендуется, поскольку оно не сопровождается усилением клинического эффекта.

При нарушениях сердечного ритма препарат используют для проведение поддерживающей терапии по 50 – 100 мг на сутки за 1 прием.

При наджелудочковых тахиаритмиях внутри назначают препарат в дозе 50 мг (через 12 часов после купирования аритмии внутривенным введением атенолола), потом еще через 12 часов – 100 мг, в дальнейшем – в поддерживающей дозе 100 мг в сутки.

Больным с нарушенной функцией почек следует назначать снижены дозы Атенолола-Астрафарм:

Клиренс креатинина,

мл/минут. /1,73 м2

Креатинин в сыворотке,

Доза Атенолола-Астрафарм

50 мг в сутки

50 мг через сутки

После окончания длительного лечения дозу следует снижать постепенно в течение 1–2 недель, поскольку резкая отмена препарата может повлечь синдром отмены (тахикардия, приступы стенокардии, обострение симптомов ишемической болезни сердца).

Атенолол-Астрафарм принимают не разжевывая, запивая большим количеством воды.

Больным, которые находятся на гемодиализе, Атенолол-Астрафарм назначают по 50 мг в сутки сразу после проведение каждого диализа в условиях стационара, поскольку возможно пониженные артериального давления.

Побочное действие. Со стороны сердечно-сосудистой системы : брадикардия, артериальная гипотензия, в том числе ортостатическая, нарушение атриовентрикулярной проводимости, ощущение охлаждение и парестезии в конечностях; в отдельных случаях – появление симптомов сердечной недостаточности.

Со стороны центральной нервной системы : головная боль, головокружение, нарушение сна, снижение способности до концентрации внимания, депрессивное состояние, галлюцинации, ощущение утомленности, немотивована слабость.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, запоры, диарея, боль в животе, редко — сухость во рту.

Со стороны дыхательной системы : диспноэ, бронхоспазм, апноэ.

Гематологические реакции: тромбоцитарная пурпура, анемия (апластическая), тромбоз.

Со стороны эндокринной системы: в ряде случаев – гипогликемические состояния у больных сахарным диабетом на фоне приема гипогликемических средств, гинекомастия.

Со стороны половой системы: у ряде случаев – снижение потенции, снижение либидо.

Аллергические реакции: покраснение кожи, зуд, фоточувствительность.

Другие: усиление потовыделения, редко – снижение секреции слезной жидкости, конъюнктивит. Появление или обострение псориаза.

Ограничения и противопоказания в использовании препарата. Атриовентрикулярная блокада II и III ступени, синдром слабости синусового узла, кардиогенный шок, острая сердечная недостаточность , синусовая брадикардия, артериальная гипотензия при инфаркте миокарда, хроническая сердечная недостаточность, метаболический ацидоз, бронхиальная астма, повышенная чувствительность к препарату, одновременное введение с ингибиторами МАО. Атенолол-Астрафарм не назначают больным возрастом до18 лет.

Превышение допустимой дозы препарата (передозировка). Симптомы: брадикардия , атриовентрикулярная блокада II и III ступени, наростание симптомов сердечной недостаточности, артериальная гипотензия, бронхоспазм, цианоз, гипогликемия, судороги.

Лечение: при выраженной брадикардии показано внутривенное введение 1 мл 0,1 % раствора атропина сульфата. При атриовентрикулярной блокады II и III ступени возможно назначение изопреналина в таблетках по 5 мг под язык (при необходимости – повторный прием через 2–4 часа) или внутривенное капельное, или медленное струйное введение препарата в дозе 0,5–1 мг.

При возникновении бронхоспазма показаны β2-адреномиметики. Препарат удаляется при гемодиализе.

Особенности использования. У пациентов с ишемической болезнью сердца во всех случаях резкая отмена бета-адреноблокаторов может вызывать ухудшение клинического состояния, увеличение частоты или тяжести ангинальных припадков, поэтому приостановки приема Атенолола-Астрафарм следует проводить постепенно.

В сравнении с неселективными бета-адреноблокаторами, кардиоселективные бета-адреноблокаторы имеют меньшее действие на функцию лёгких, однако при обструктивных заболеваниях дыхательных путей Атенолол-Астрафарм следует назначать только в случае абсолютных показан. При необходимости его назначение в некоторых случаях можно рекомендовать использования бета2-адреномиметиков.

Атенолол-Астрафарм маскирует тахикардию, которое возникает при гипогликемии , и может увеличивать длительность гипогликемического реакции на инсулин. Необходимо проявлять осторожность при одновременном применении Атенолола-Астрафарм и гипогликемических препаратов больными сахарным диабетом .

При назначении препарата пациентам, которые имеют в анамнезе анафилактические реакции, следует учитывать возможность повторного развития более тяжелых реакций. В этих пациентов может быть отсутствует реакция на применен адреналин.

В случае появления у больных пожилого возраста возрастающей брадикардии (менее 50/минут), артериальной гипотензии (систолическое артериального давления ниже 100 мм рт. ст.), атриовентрикулярной блокады, бронхоспазма, желудочковых аритмии , тяжелых нарушений функции печени и почек необходимо уменьшить дозу или прекратить лечение препаратом.

Данные про безопасность использования препарата у детей отсутствуют.

Пациентам пожилого возраста Атенолол-Астрафарм назначают в меньших дозах, особенно при нарушении функции почек.

В случае необходимости проведение хирургического вмешательства с ингаляционным наркозом эфиром или хлороформом больным, которые получают Атенолол-Астрафарм, следует прекратить прием препарата за 48 часов до операции.

Осторожно следует назначать препарат больным псориазом, феохромоцитомой, гипертиреозом и тяжелой миастенией, болезнью Рейно и разными облитерующими заболеваниями периферических артерии, пациентам с выраженными нарушениями выделительной функции почек.

Беременным следует назначать Атенолол-Астрафарм только в тех случаях, когда польза для матери превышает потенциальный риск для плода.

Атенолол-Астрафарм выводится с грудным молоком, поэтому в период кормления грудью применение препарата не рекомендуется.

Атенолол-Астрафарм следует осторожно назначать водителям автотранспорта и лицам, которые работают с механизмами в связи с возможным снижением внимания.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами. При одновременном применении Атенолола-Астрафарм с инсулином, противодиабетическими средствами их гипогликемизирующее действие усиливается.

При совместном применении с антигипертензивными средствами разных групп или нитратами усиливается гипотензивное действие. Одновременное использование Атенолола-Астрафарм и верапамила (или дилтиазема) может вызывать взаимное усиление кардиодепрессивного действия.

В случае необходимости внутривенного введения верапамила его следует назначать не менее чем за 48 часов после приема Атенолола-Астрафарм.

При одновременном применении Атенолола-Астрафарм и сердечных гликозидов повышается риск развития брадикардии и нарушение атриовентрикулярной проводимости.

При одновременном приёме Атенолола-Астрафарм с резерпином, метилдопой, клонидином, верапамилом возможно возникновения выраженной брадикардии.

При приостановке комбинированного использования Атенолола-Астрафарм и клонидина лечения клонидином продолжают еще несколько дней после отмены Атенолола-Астрафарм.

Препарат несовместим с ингибиторами МАО.

Аллергены, которые используются для иммунотерапии,или экстракты аллергенов для кожных проб повышают риск возникновения тяжелых системных аллергических реакций или анафилаксий.

Индометацин может снизить антигипертензивный эффект Атенолола-Астрафарм.

Наркотические средства и анестетики усиливают антигипертензивный эффект. При этом проявляется аддитивное негативное инотропное действие обоих средств. При применении с периферическими миорелаксантами (суксаметонии, тубокурарин) может возникнуть усиление нервно-мышечной блокады, поэтому перед операцией, которая требует использования наркоза, анестезиолог должен быть осведомлен про то, что пациент принимал Атенолол-Астрафарм.

При одновременном применении вместе с эуфиллином и теофиллином возможно взаимное торможение терапевтических эффектов.

Атенолол-Астрафарм может снижать элиминацию лидокаина и повышать риск развития его токсических эффектов.

Особенности условий, сроков хранения и реализации. . Хранят в недоступном для детей, сухом, защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °С. Срок хранения – 3 года.

Источники информации: rsml.med.by, mednet.by, drugs.com, webmd.com.

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: atenolol;

(4-(2-окси-3-ізопропіламінопрокси)фенілацетамід);

основні фізико-хімічні властивості : таблетки білого кольору, з плоско циліндричної форми, краї поверхонь скошені, з однієї сторони - риска.

склад : 1 таблетка містить атенололу 50 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат.

склад : 1 таблетка містить атенололу 100 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори бета-адренорецепторів. Код АТС С07А В03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка . Препарат Атенолол-Астрафарм є селективним блокатором β 1 -адренергічних рецепторів тривалої дії без внутрішньої симпатоміметичної і мембраностабілізуючої активності. Має антиангінальну, антигіпертензивну і антиаритмічну дії. Як у стані спокою, так і при навантаженні знижує частоту серцевих скорочень, ударний об’єм серця, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, а також потребу міокарда у кисні. Препарат знижує автоматизм синусового вузла, уповільнює атріовентрикулярну провідність, зменшує збудливість та скоротливість міокарда. При застосуванні у середніх терапевтичних дозах спричиняє менш виразну дію на гладенькі м’язи бронхів і периферичних артерій у порівнянні з неселективними β-адреноблокаторами.

Фармакокінетика . Препарат Атенолол-Астрафарм всмоктується з травного тракту на 50 -60 %. Максимальна концентрація препарату у плазмі крові досягається через 2 - 4 години після прийому внутрішньо і досягнутий ефект зберігається протягом 24 годин. У незначній кількості зв’язується з білками плазми. Препарат Атенолол-Астрафарм - гідрофільний засіб, погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр, проникає крізь плацентарний бар’єр та надходить у грудне молоко. Менше 10 % метаболізується у печінці. Більша частина препарату (85 %) виводиться з сечею у незмінному вигляді. Період напіввиведення препарату - 6-7 годин, у хворих на ниркову недостатність може бути більш тривалим.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця (запобігання нападам стенокардії), вторинна профілактика інфаркту міокарда і раптової коронарної смерті, гіпертрофічний ідіопатичний субаортальний стеноз, порушення серцевого ритму (надшлуночкова тахікардія, мерехтіння і тріпотіння передсердь, надшлуночкові і шлуночкові екстрасистоли).

Спосіб застосування та дози. Таблетки приймають внутрішньо до їди не розжовуючи. При артеріальній гіпертензії лікування починають з дози 25-50 мг 1 раз на добу. Стабільний гіпотензивний ефект досягається за 1-2 тижні прийому препарату. При недостатній вираженості гіпотензивної дії дозу підвищують до 100 мг на один прийом. Подальше збільшення дози не рекомендується, оскільки воно не супроводжується посиленням клінічного ефекту.

При порушеннях серцевого ритму препарат використовують для проведення підтримуючої терапії по 50 - 100 мг на добу за 1 прийом.

При надшлуночкових тахіаритміях внутрішньо призначають препарат у дозі 50 мг (через 12 годин після купірування аритмії внутрішньовенним введенням атенололу), потім ще через 12 годин - 100 мг, у подальшому - у підтримуючій дозі 100 мг на добу.

Хворим з порушеною функцією нирок слід призначати знижені дози Атенололу-Астрафарм:

Після закінчення тривалого лікування дозу слід знижувати поступово протягом 1-2 тижнів, оскільки різка відміна препарату може спричинити синдром відміни (тахікардія, напади стенокардії, загострення симптомів ішемічної хвороби серця).

Атенолол-Астрафарм приймають не розжовуючи, запиваючи великою кількістю води.

Хворим, що знаходяться на гемодіалізі, Атенолол-Астрафарм призначають по 50 мг на добу відразу після проведення кожного діалізу в умовах стаціонару, оскільки можливе зниження артеріального тиску.

Побічна дія. З боку серцево-судинної системи : брадикардія, артеріальна гіпотензія, в тому числі ортостатична, порушення атріовентрикулярної провідності, відчуття похолодання і парестезії у кінцівках; в окремих випадках - поява симптомів серцевої недостатності.

З боку ЦНС : головний біль, запаморочення, порушення сну, зниження здатності до концентрації уваги, депресивний стан, галюцинації, відчуття втоми, немотивована слабкість.

З боку травної системи: нудота, блювання, запори, діарея, біль у животі, рідко - сухість у роті.

З боку дихальної системи : диспное, бронхоспазм, апное.

Гематологічні реакції: тромбоцитарна пурпура, анемія (апластична), тромбоз.

З боку ендокринної системи: у ряді випадків - гіпоглікемічні стани у хворих на цукровий діабет на фоні прийому гіпоглікемічних засобів, гінекомастія.

З боку статевої системи: у ряді випадків - зниження потенції, зниження лібідо.

Алергічні реакції: почервоніння шкіри, свербіж, фоточутливість.

Інші: посилення потовиділення, рідко - зменшення секреції слізної рідини, кон’юнктивіт. Поява або загострення псоріазу.

Протипоказання. Атріовентрикулярна блокада II та III ступеня, синдром слабкості синусового вузла, кардіогенний шок, гостра серцева недостатність, синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія при інфаркті міокарда, хронічна серцева недостатність, метаболічний ацидоз, бронхіальна астма, підвищена чутливість до препарату, одночасне введення з інгібіторами МАО. Атенолол-Астрафарм не призначають хворим віком до18 років.

Передозування. Симптоми: брадикардія, атріовентрикулярна блокада II та III ступеня, наростання симптомів серцевої недостатності, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, ціаноз, гіпоглікемія, судоми.

Лікування: при вираженій брадикардії показане внутрішньовенне введення 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату. При атріовентрикулярній блокады II та III ступеня можливе призначення ізопреналіну у таблетках по 5 мг під язик (при необхідності - повторний прийом через 2-4 години) або внутрішньовенне крапельне, або повільне струминне введення препарату у дозі 0,5-1 мг.

При виникненні бронхоспазму показані β 2 -адреноміметики. Препарат видаляється при гемодіалізі.

Особливості застосування. У пацієнтів з ішемічною хворобою серця у всіх випадках різка відміна бета-адреноблокаторів може викликати погіршення клінічного стану, збільшення частоти або тяжкості ангінальних нападів, тому припинення прийому Атенололу-Астрафарм слід проводити поступово.

У порівнянні з неселективними бета-адреноблокаторами, кардіоселективні бета-адреноблокатори мають меншу дію на функцію легенів, однак при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів Атенолол-Астрафарм слід призначати тільки у випадку абсолютних показань. За необхідності його призначення у деяких випадках можна рекомендувати застосування бета 2 -адреноміметиків.

Атенолол-Астрафарм маскує тахікардію, що виникає при гіпоглікемії, і може збільшувати тривалість гіпоглікемічної реакції на інсулін. Необхідно проявляти обережність при одночасному застосуванні Атенололу-Астрафарм і гіпоглікемічних препаратів хворими на цукровий діабет.

При призначенні препарату пацієнтам, які мають в анамнезі анафілактичні реакції, слід враховувати можливість повторного розвитку більш тяжких реакцій. У цих пацієнтів може бути відсутня реакція на застосований адреналін.

У випадку появи у хворих літнього віку зростаючої брадикардії (менше 50/хв), артеріальної гіпотензії (систолічний АТ нижче 100 мм рт.ст.), атріовентрикулярної блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки і нирок необхідно зменшити дозу або припинити лікування препаратом.

Дані про безпеку застосування препарату у дітей відсутні.

Пацієнтам літнього віку Атенолол-Астрафарм призначають у менших дозах, особливо при порушенні функції нирок.

У разі необхідності проведення хірургічного втручання з інгаляційним наркозом ефіром або хлороформом хворим, які отримують Атенолол-Астрафарм, слід припинити прийом препарату за 48 годин до операції.

Обережно слід призначати препарат хворим псоріазом, феохромоцитомою, гіпертиреозом та тяжкою міастенією, хворобою Рейно і різними облітеруючими захворюваннями периферичних артерій, пацієнтам з вираженими порушеннями видільної функції нирок.

Вагітним слід призначати Атенолол-Астрафарм тільки у тих випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Атенолол-Астрафарм виділяється з грудним молоком, тому у період годування груддю застосування препарату не рекомендується.

Атенолол-Астрафарм слід обережно призначати водіям автотранспорту та особам, що працюють з механізмами у зв’язку з можливим зниженням уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Атенололу-Астрафарм з інсуліном, протидіабетичними засобами їх гіпоглікемізуюча дія посилюється.

При сумісному застосуванні з антигіпертензивними засобами різних груп або нітратами посилюється гіпотензивна дія. Одночасне застосування Атенололу-Астрафарм і верапамілу (або ділтіазему) може викликати взаємне посилення кардіодепресивної дії.

У випадку необхідності внутрішньовенного введення верапамілу його слід призначати не менше ніж за 48 годин після прийому Атенололу-Астрафарм.

При одночасному застосуванні Атенололу-Астрафарм і серцевих глікозидів підвищується ризик розвитку брадикардії і порушення атриовентрикулярної провідності.

При одночасному прийомі Атенололу-Астрафарм з резерпіном, метилдопою, клонідином, верапамілом можливе виникнення вираженої брадикардії.

При припиненні комбінованого застосування Атенололу-Астрафарм і клонідину лікування клонідином продовжують ще декілька днів після відміни Атенололу-Астрафарм.

Препарат несумісний з інгібіторами МАО.

Алергени, що використовуються для імунотерапії,або екстракти алергенів для шкірних проб підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії.

Індометацин може знизити антигіпертензивний ефект Атенололу-Астрафарм.

Наркотичні засоби і анестетики посилюють антигіпертензивний ефект. При цьому проявляється адитивна негативна інотропна дія обох засобів. При застосуванні з периферичними міорелаксантами (суксаметоній, тубокурарин) може виникнути посилення нервово-м’язової блокади, тому перед операцією, яка вимагає застосування наркозу, анестезіолог повинен бути попереджений про те, що пацієнт приймав Атенолол-Астрафарм.

При одночасному застосуванні разом з еуфіліном і теофіліном можливе взаємне пригнічення терапевтичних ефектів.

Атенолол-Астрафарм може зменшувати елімінацію лідокаїну і підвищувати ризик розвитку його токсичних ефектів.

Умови та термін зберігання. Зберігають у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 0 С. Термін зберігання - 3 роки.